Редакційна політика

У своїй діяльності редакція журналу "Фітотерапія. Часопис" ураховує світовий досвід щодо використання чітких і зрозумілих способів поширення результатів наукових досліджень та керується видавничою політикою, що відповідає загальновизнаним міжнародним принципам видавничої етики. Видавнича політика складається з видавничої етики, політики Відкритого доступу, політики рецензування, політики інформованої згоди, політики відкликання / внесення поправок до статей та політики щодо реклами.

І. Видавнича етика

Видавець відповідає за свої наукові видання як за надійне джерело якісної наукової інформації з визначеної проблематики та у своїй видавничій діяльності дотримується рекомендацій Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics) (далі - COPE), прозорих принципів та успішних практик наукового видавництва Асоціації видавців наукових журналів відкритого доступу (Open Access Scholarly Publishers Association), “Кодексом академічної доброчесності”.

Видавець закликає редакторів, авторів та рецензентів дотримуватися високих стандартів видавничої етики та співпрацювати відповідно до рекомендованих COPE практик, що стосуються всіх учасників процесу видання наукових джерел. Основні положення видавничої етики включають етичні зобов’язання Видавця, етичні зобов’язання авторів, принципи професійної етики в діяльності редакторів та рецензентів.

Етичні зобов’язання Видавця

Видавець дотримується принципу співпраці з редакціями наукових видань на основі чіткого розуміння їхньої ролі та обов’язків і підтримує прозоре ухвалення редакційних рішень.
Видавець закликає до співпраці між редакціями наукових видань і авторами, що ґрунтується на принципі редакційної незалежності, та прагне запобігти порушенню цього принципу внаслідок конфлікту інтересів, страху чи будь-якого іншого ділового, фінансового або політичного впливу.
Видавець зобов’язує редакції наукових видань забезпечувати справедливе, неупереджене та своєчасне рецензування всіх рукописів оригінальних статей та статей оглядового характеру кваліфікованими експертами. Нерецензовані матеріали, що друкуються у науковому виданні, мають відповідним чином позначатися, зокрема варто вказувати тип таких матеріалів: редакторський матеріал, лист, рекламне повідомлення тощо.
Видавець вживає всіх відповідних заходів для забезпечення якості матеріалів, що публікуються, з урахуванням того, що різні наукові видання мають різні цілі.
Видавець закликає редакції наукових видань надавати авторам конкретні настанови та політику щодо наукової етики та академічної доброчесності в межах їхньої предметної галузі.
Видавець сприяє тому, щоб комерційні міркування не впливали на редакційні рішення.
Видавець дотримується принципів конфіденційності в межах законодавства України та своїх повноважень і захищає конфіденційність інформації, що отримана під час досліджень або професійної взаємодії.
Видавець зобов’язується вживати заходів у випадку підозри про неправомірні дії з боку будь-кого з учасників видавничого процесу або у випадку отримання звернень (заяв, скарг) етичного характеру. Це зобов’язання поширюється як на опубліковані, так і на неопубліковані матеріали. Видавець докладає всіх зусиль для забезпечення розгляду звернень щодо порушень та вживає необхідних заходів для відновлення порушених прав.
Видавець пропонує редакціям наукових видань проводити обговорення проблем, що виникають, до вжиття подальших заходів, а також звертатися за юридичною консультацією в тих випадках, де це необхідно, і, зокрема, у випадках потенційного наклепу, порушення договору, конфіденційності чи порушення авторських прав.
Видавець рекомендує редакціям наукових видань мати визначену процедуру роботи з рукописами авторів, які є їхніми працівниками або членами їхніх редакційних колегій, для забезпечення неупередженого розгляду, а також правила розгляду апеляцій щодо редакційних рішень.

Етичні зобов’язання авторів
- Автор має не допускати:

плагіат та самоплагіат. Автори зобов’язані надавати достовірні цитати та бібліографічні посилання відповідно до вимог наукового видання. Будь-які матеріали, що захищені авторським правом, можуть відтворюватися у статтях тільки з письмового дозволу правовласника. Автори повинні мати письмовий дозвіл від власника авторських прав на відтворення рисунків і таблиць, за винятком випадків, що передбачають їх вільне використання на умовах відповідних ліцензій (наприклад, Creative Commons). Автори повинні гарантувати, що їхні роботи оригінальні й належить їм, що отримані наукові результати нові й не були раніше опубліковані (частково або в повному обсязі, в тому числі, іншою мовою) і що не укладена жодна інша угода на публікацію роботи чи її частини. Рукопис не повинен знаходитися на розгляді в іншій редакції;
фальсифікацію, фабрикацію даних. Автори на підтримку висновків дослідження не повинні вдаватися до жодної фабрикації даних чи маніпуляцій із ними (включаючи зображення). Фабрикація, фальсифікація або вибіркове подання даних із метою введення в оману наукової спільноти є неетичними, як і неправомірне запозичення чужих даних чи результатів дослідження. Для використання у своїх рукописах наборів даних, що отримані іншими особами, автори мають попередньо отримати дозвіл на їхнє використання, за винятком випадків, що передбачають вільне використання даних на умовах відповідних ліцензій (наприклад, Creative Commons);

- привласнення чужої роботи. Всі особи, які зробили істотний інтелектуальний внесок в концепцію статті, її структуру, а також у проведенні дослідження та/або інтерпретацію наукових результатів, мають бути вказані як співавтори рукопису та включені до авторського колективу. Якщо вклад інших осіб у дослідження є незначним, їм має бути висловлена подяка. Автори мають відзначити роботи інших науковців, які були використані в дослідженні, і вказати джерела, що вплинули на його перебіг. Крім відповідальності за власні частини рукопису, кожен співавтор повинен вміти ідентифікувати конкретний внесок кожного з членів авторського колективу;

- виключення інформації про фінансову підтримку, що може визначатися як конфлікт інтересів. Автори повинні відкрито повідомляти про будь-який конфлікт інтересів: наприклад, якщо стаття створена на користь установи або ж стосується послуг, у яких автори мають особисту зацікавленість. Автори повинні надавати інформацію щодо джерел фінансування, про можливі конфлікти інтересів (фінансові чи нефінансові), інформовану згоду, якщо в дослідженні брали участь люди як об’єкти дослідження, і заяву про гуманне ставлення до тварин, якщо вони використовувались у процесі дослідження.

Стаття має бути структурованою, містити достатньо посилань і оформленою згідно вимог.
Недобросовісні або завідомо неточні ствердження у статті представляють собою неетичну поведінку і є неприйнятними.
Автор, який здійснює листування із редакцією, має гарантувати, що всі співавтори ознайомилися та затвердили кінцеву версію статті, а також погодилися на її публікацію.
Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автора.
Автори у випадку виявлення суттєвих помилок у своїй роботі повинні якомога швидше повідомити про це відповідального редактора наукового видання для того, щоб внести виправлення, зняти статтю з друку, опублікувати спростування чи повідомлення про друкарську помилку.

Принципи професійної етики в діяльності редакторів
- Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів).
- Редактор зобов’язаний не допускати до публікації інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.
- Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
- Рішення редактора щодо прийняття статті до публікації базується на таких характеристиках статті, як важливість результатів, оригінальність, якість викладу матеріалу та відповідність профілю журналу.
- Рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу. При прийнятті таких рішень редактор може консультуватися зі членами редакційної колегії або рецензентами.
- Редактори наукових видань і члени редакційних колегій зобов’язані забезпечувати конфіденційність щодо усіх отриманих матеріалів та їхнього змісту, допоки вони не будуть опубліковані. Редактори не повинні нікому, крім авторів і рецензентів, надавати інформацію щодо рукописів, зокрема про те, чи були вони отримані та на якому етапі розгляду перебувають, про зміст, статус у процесі рецензування, відгуки рецензентів і про остаточне рішення редакції щодо рукописів. Крім того, жоден із членів редакційної колегії не може використовувати відомості з неопублікованих рукописів як доказову базу для своїх власних досліджень, за винятком отримання на це письмової згоди авторів. Працівники редакції не повинні використовувати інформацію, отриману при роботі з рукописами, в особистих цілях.
- Редактори наукових видань зобов’язані забезпечити своєчасну підготовку рукописів до публікації, залучаючи доступні редакції ресурси, та дотримуватися періодичності виходу випусків видань. Редактори повинні завершувати роботу з рукописом у відведений для цього строк, а будь-які вимушені затримки погоджувати з авторами.
- Редакція не вступає в дискусію з авторами відхилених статей.
Принципи професійної етики в діяльності рецензентів
- Для забезпечення об’єктивності оцінювання рукописів редакція дотримується подвійного «сліпого» рецензування. Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, кожен учений зобов’язаний виконувати певну долю робіт з рецензування.
- Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.
- Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
- Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.
- Рецензент повинен звернути увагу редактора на порушення видавничої етики та академічної доброчесності з боку авторів (плагіат, самоплагіат, недоброчесне використання зображень, фотографій, рисунків, недостовірні цитати, відсутність бібліографічних посилань, надмірне самоцитування, наявність хибних або неточних даних, наявність конфлікту інтересів тощо).
- Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора.
Політика Відкритого доступу

Видавець підтримує ініціативу Відкритого доступу до наукової інформації та керується принципами, що викладені в Мандаті Відкритого доступу. Видавець здійснює видавничу діяльність через функціонування журналів відкритого доступу, що надають вільний онлайновий доступ до результатів наукових досліджень («золотий» відкритий доступ) без будь-яких фінансових, юридичних та технічних перешкод, а також наукових видань, що розповсюджуються за передплатою, але надають авторам можливість публікувати свої рукописи на умовах відкритого доступу або здійснювати самоархівування своїх статей відповідно до визначених умов («зелений» відкритий доступ). Видавець гарантує, що наукові статті, опубліковані в журналах відкритого доступу, одразу і на постійній основі стають доступними для читання, завантаження, копіювання, розповсюдження без необхідності підписки та дозволу від Видавця або автора.

Політика щодо рецензування

Видавець прагне забезпечити справедливу, неупереджену, своєчасну експертну оцінку поданих авторами рукописів. При виборі рецензентів редакції наукових видань мають враховувати досвід експертів, їхню репутацію, рекомендації, власний попередній досвід співпраці з ними. Незалежні експерти у відповідній галузі досліджень оцінюють якість та оригінальність отриманих рукописів, визначають рівень його відповідності науковим, літературним та етичним стандартам, щоб допомогти редакторам прийняти рішення щодо доцільності опублікування рукопису в науковому виданні.

Видавець закликає редакції наукових видань дотримуватися в процесі рецензування рукописів таких вимог:

неупередженість розгляду рукопису незалежно від раси, статі, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства чи політичного світогляду авторів;
неприйнятність використання термінології, що ображає або може сприйматись як образлива для авторів;
необхідність дотримання редакторами й авторами норм видавничої етики та визнання права Видавця на розгляд будь-яких підозр та/або повідомлень про порушення, що стосуються рукописів та опублікованих статей.

Політика щодо інформованої згоди

Видавець закликає редакції наукових видань, що публікують результати досліджень, об’єктом яких є люди, отримувати від дослідників документальне підтвердження інформованої згоди відповідно до етики дослідження. Інформована згода ґрунтується на принципі, що особи, які здатні надати інформовану згоду, мають право добровільно вирішити, чи брати їм участь у дослідженні. Інформована згода захищає свободу вибору осіб і поважає незалежність особи. Видавець рекомендує редакціям наукових видань зважати на те, що ідентифікуюча інформація, включаючи прізвище та ініціали осіб, не повинна подаватися у письмових описах, зазначатися на фотографіях і родовідних діаграмах, якщо тільки ця інформація не є суттєвою для наукових цілей і досліджуваний (або йогоЛї батьки чи опікун) не надав письмової інформованої згоди на публікацію. У таких випадках для отримання інформованої згоди вимагається, щоб особа, яку може бути ідентифіковано, ознайомилася з рукописом, що планується до публікації. Автори повинні повідомляти досліджуваних про те, що будь-які ідентифікуючі їх матеріали можуть стати доступні друком або через Інтернет. Інформована згода має бути отримана у випадку існування будь-яких сумнівів щодо збереження анонімності. За умови неоприлюдненім ідентифікуючих ознак автори повинні надати гарантії, що такі зміни не спотворюють наукову значимість. Фотографії, що містять зображення осіб, які брали участь у дослідженні, повинні супроводжуватися завізованою ними копією, що дає дозвіл на публікацію. Це так само стосується і описів випадків, у яких наводиться достатня для ідентифікації особи інформація (крім імені). У випадках, якщо досліджуваного або родичів померлого досліджуваного не вдається відшукати і їхня згода, відповідно, не може бути підтверджена, можливість опису в публікації може розглядатися виключно за умови високого ступеня його анонімності. Видавець зобов’язує редакції наукових видань зазначати інформацію про отримання інформованої згоди у статті.

Відкликання/внесення поправок до статей

Видавець розглядає матеріали, опубліковані у наукових виданнях, як «Опубліковану версію». У випадках дискредитації наукової інформації в опублікованих статтях редакції наукових видань можуть прийняти рішення щодо публікації поправки або відкликання опублікованої статті. Редактори наукових видань повинні розглядати можливість відкликання, внесення поправок чи висловлення стурбованості відповідно до Керівних принципів щодо відкликання статей, розроблених СОРЕ. Редакція має ухвалити рішення щодо необхідності публікації поправки у випадку, якщо було визначено, що для наукової спільноти доцільним рішенням є поправка, а не відкликання. Статті, на результати чи висновки яких не можна покладатися, мають бути відкликані. Видавець закликає редакції наукових видань розглянути можливість відкликання статті у таких випадках:

виявлення порушення наукової етики й академічної доброчесності, зокрема наявність фіктивних тверджень про авторство, плагіату, шахрайського використання даних, подвійної публікації або будь-яких інших недоброчесних практик;
встановлення факту наявності суттєвих помилок (наприклад, неправильні розрахунки чи експериментальні помилки) або ж основний висновок більше не є дійсним чи суттєво дискредитований у результаті появи нових доказів, про які автори не знали під час публікації;

- повідомлення від авторів про виявлення помилок (наприклад, у випадку використання обладнання, що виявилося несправним тощо).

Засади щодо реклами

Видавець допускає можливість використання відповідних рекламних оголошень на веб-сайтах наукових видань і в деяких друкованих виданнях за умови, що рекламні заходи не впливають на редакційні рішення та/або редакційні матеріали.

Рекламні матеріали повинні чітко відокремлюватися від редакційних як у друкованих випусках, так і на веб-сайтах наукових видань.

Видавець залишає за собою право відхилити або видалити будь-які рекламні повідомлення, що порушують Закон України «Про рекламу» та/або можуть зашкодити іміджу Видавця.

Мандат Відкритого Доступу

Журнал підтримує ідею Відкритого Доступу з метою поширення своїх наукових та освітніх матеріалів у мережі Інтернет, збільшення цитованості праць науковців та розширення електронної складової наукового та навчального процесів.

Відкритий доступ до наукової інформації - це основа сучасного інформаційного суспільства, розвитку науки, освіти та культури в світі, запорука подальшої інтеграції України до світової академічної спільноти. Під Відкритим Доступом розуміється доступність матеріалів через мережу Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, шукати чи через посилання зв’язуватися з повними текстами документів без фінансових, юридичних чи технічних бар’єрів, крім тих, що пов’язані з доступом до мережі Інтернет. Університет підтримує два шляхи відкритого доступу: журнали відкритого доступу та архіви (репозитарії) відкритого доступу. Університет розвиває журнали відкритого доступу шляхом корпоративного проекту для наукових видань університету, а також підтримує систему оприлюднення матеріалів конференцій у відкритому доступі та розвиває Відкритий електронний архів наукових та освітніх матеріалів, що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ через мережу Інтернет до наукових та науково-освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів.

Редакція забезпечує повний і необмежений доступ до досліджень і наукових праць, прагнучи сприяти обміну знаннями, дозволяючи поширювати, обробляти і удосконалювати результати наукової роботи, яка ведеться силами професорсько-викладацького складу та здобувачами вищої освіти.